Зміст
«Більшість кіст яєчника — функціональні: вони виникають під час менструального циклу і зникають самостійно протягом 1–3 місяців без жодного лікування».
Кіста яєчника — одна з найпоширеніших гінекологічних знахідок на УЗД. За статистикою, хоча б раз у житті її виявляють у кожної третьої жінки репродуктивного віку. Звісно, це лякає. Але в більшості випадків кіста яєчника є функціональною — вона виникає як частина нормального менструального циклу і зникає сама.
Водночас деякі кісти потребують лікування або навіть операції. Розібратися, який вид кісти виявлено і що з цим робити — завдання гінеколога. Але знати основи корисно кожній жінці.
Що таке кіста яєчника і які бувають види
Кіста яєчника — це порожнинне утворення на яєчнику, заповнене рідиною або напіврідким вмістом. За МКХ-10 вона має коди N83.0–N83.2 залежно від виду.
Усі кісти поділяють на дві великі групи. Функціональні — виникають через порушення нормального процесу овуляції і зазвичай зникають самостійно. Органічні — не пов’язані з менструальним циклом, самостійно не розсмоктуються і потребують лікування.
| Вид кісти | Природа | Чи розсмоктується сама |
|---|---|---|
| Фолікулярна | Функціональна | Так, 1–3 місяці |
| Лютеїнова (жовтого тіла) | Функціональна | Так, 1–2 місяці |
| Геморагічна | Функціональна або ускладнення | Часто так, але потребує спостереження |
| Ендометріоїдна (шоколадна) | Органічна | Ні |
| Дермоїдна | Органічна | Ні |
| Серозна | Органічна | Ні |
| Муцинозна | Органічна | Ні |
| Параоваріальна | Органічна | Ні |
Причини кісти яєчника
Кісти яєчника виникають з різних причин залежно від виду:
- Гормональний дисбаланс — порушення овуляції призводить до утворення фолікулярних кіст і кіст жовтого тіла.
- Ендометріоз — клітини ендометрію потрапляють на яєчник і утворюють ендометріоїдні кісти.
- Хронічні запальні захворювання органів малого тазу — спайки і запалення сприяють утворенню кіст.
- Генетична схильність — дермоїдні кісти і деякі органічні форми мають спадковий компонент.
- Прийом деяких препаратів для стимуляції овуляції — може провокувати функціональні кісти.
- Вік — у жінок у перименопаузі зростає ризик органічних кіст.
Симптоми кісти яєчника
Більшість функціональних кіст протікають без симптомів і виявляються випадково на УЗД. Великі або органічні кісти можуть давати відчутні прояви.
Основні симптоми кісти яєчника:
- тупий або ниючий біль внизу живота — з боку ураженого яєчника;
- відчуття тиску або важкості в малому тазі;
- біль під час статевого акту;
- порушення менструального циклу — затримка, рясні або мізерні виділення;
- часте сечовипускання при великих розмірах кісти;
- здуття живота і відчуття наповнення кишечника;
- біль, що посилюється при фізичному навантаженні або різких рухах.
Кіста лівого яєчника і кіста правого яєчника дають схожі симптоми, але локалізація болю відповідає стороні ураження. Кіста правого яєчника іноді імітує апендицит — важливо не плутати ці стани.
Чи болить кіста яєчника — залежить від її розміру і виду. Маленькі функціональні кісти зазвичай не болять. Великі або ті, що перекрутились — можуть спричиняти інтенсивний біль.
Фолікулярна кіста яєчника — симптоми
Фолікулярна кіста яєчника — найпоширеніший вид. Вона утворюється, коли домінантний фолікул не розривається під час овуляції і продовжує рости.
Симптоми фолікулярної кісти яєчника зазвичай мінімальні або відсутні. Іноді спостерігається незначний біль з одного боку внизу живота у другій половині циклу або затримка менструації. Розміри зазвичай не перевищують 6–8 см.
Фолікулярна кіста яєчника розсмоктується самостійно протягом 1–3 місяців. Гінеколог призначає повторне УЗД через 1–2 цикли для підтвердження регресії. Лікування зазвичай не потрібне.
Ендометріоїдна кіста яєчника — симптоми
Ендометріоїдна кіста яєчника (шоколадна кіста) утворюється з клітин ендометрію, що потрапляють на яєчник при ендометріозі. Назву «шоколадна» вона отримала через темно-коричневий вміст — старе менструальне виділення.
Симптоми ендометріоїдної кісти яєчника: виражений біль внизу живота і в попереку під час менструації, болісний статевий акт, проблеми із зачаттям. Ендометріоїдна кіста — одна з найпоширеніших причин безпліддя.
Шоколадна кіста самостійно не розсмоктується. Вона потребує лікування — гормональної терапії або хірургічного видалення. Без лікування кіста збільшується з кожним циклом.
Геморагічна кіста яєчника — симптоми
Геморагічна кіста яєчника виникає, коли в порожнину фолікулярної кісти або кісти жовтого тіла відбувається крововилив. Вона може давати гострий або ниючий біль з одного боку.
Симптоми геморагічної кісти яєчника: раптовий або поступово наростаючий біль внизу живота, іноді нудота. При невеликих розмірах вона часто розсмоктується самостійно. При великому крововиливі — є ризик розриву і потребує хірургічного втручання.
Лопнула кіста яєчника — симптоми і наслідки
Розрив кісти яєчника — потенційно небезпечний стан, що потребує негайної медичної допомоги. Лопнута кіста яєчника симптоми дає такі: раптовий різкий біль внизу живота — як «удар ножем», нудота і блювання, запаморочення або непритомність, різке зниження артеріального тиску, напруження м’язів живота.
При розриві кісти вміст потрапляє в черевну порожнину. Якщо кіста містила кров (геморагічна) — виникає внутрішня кровотеча. Це небезпечний стан, що потребує екстреної госпіталізації.
Лопнула кіста яєчника наслідки: перитоніт, злукова хвороба, безпліддя при масивному запаленні. При своєчасній медичній допомозі — повне одужання без наслідків.
При раптовому різкому болі внизу живота, що не стихає — негайно викликати швидку допомогу.
Дермоїдна кіста яєчника
Дермоїдна кіста яєчника — органічна пухлина, що містить тканини ектодермального походження: волосся, жирову тканину, іноді зубні зачатки. Вона виникає з ембріональних клітин і може існувати роками без симптомів.
Дермоїдна кіста на УЗД має характерний вигляд: неоднорідна ехогенність, можливі гіперехогенні включення. На фото УЗД дермоїдної кісти яєчника видно різнорідний вміст із включеннями різної щільності.
Симптоми дермоїдної кісти яєчника зазвичай мінімальні до значних розмірів. При великій кісті — відчуття тиску і дискомфорт. Самостійно не розсмоктується. Лікування дермоїдної кісти яєчника — лише хірургічне.
Діагностика та лікування кісти яєчника
Діагностика кісти яєчника починається з огляду гінеколога і УЗД органів малого тазу. УЗД кісти яєчника дозволяє визначити розмір, структуру і вид утворення. При потребі призначають МРТ або лапароскопію.
Методи лікування кісти яєчника:
- Спостереження — при функціональних кістах до 8 см. УЗД-контроль через 1–3 менструальних цикли.
- Гормональна терапія — оральні контрацептиви можуть прискорити розсмоктування функціональних кіст і запобігти новим.
- Протизапальна терапія — при кістах на тлі запального процесу.
- Лапароскопія — малоінвазивна операція через проколи в животі. Метод вибору при більшості органічних кіст.
- Лапаротомія — відкрита операція при великих кістах, підозрі на злоякісність або ускладненнях.
Операція при кісті яєчника
Операція при кісті яєчника показана при: розмірі більше 8–10 см, відсутності регресії функціональної кісти протягом 3 місяців, органічній кісті (дермоїдній, ендометріоїдній, серозній), підозрі на злоякісне переродження, розриві або перекруті кісти.
Злоякісна кіста яєчника потребує онкогінекологічного лікування. Ознаки, що насторожують: нерівні потовщені стінки, папілярні розростання всередині, двобічне ураження, збільшені лімфатичні вузли на УЗД або КТ.
Лапароскопія при кісті яєчника — стандарт хірургічного лікування. Вона дозволяє видалити кісту з мінімальною травмою, зберегти яєчникову тканину і скоротити час відновлення до 2–5 днів.
Як розсмоктується кіста яєчника
Функціональні кісти яєчника розсмоктуються самостійно протягом одного-трьох менструальних циклів. Процес відбувається поступово: кіста зменшується в розмірі і зникає без жодного лікування.
Умови для самостійного розсмоктування:
- кіста функціональна (фолікулярна або лютеїнова);
- розмір не перевищує 8 см;
- відсутні симптоми загострення і ознаки розриву;
- немає підозри на злоякісний процес;
- жінка перебуває в репродуктивному віці.
Для підтвердження розсмоктування гінеколог призначає повторне УЗД через 4–8 тижнів. Якщо кіста не зменшилась або збільшилась — тактику лікування переглядають.
«Кіста яєчника, яка не зникає, збільшується або спричиняє сильний біль — це привід для негайної консультації з гінекологом, а не для самолікування».
Кіста яєчника — стан, який у більшості випадків не є небезпечним і добре піддається лікуванню або зникає сам. Але ігнорувати її не варто: регулярний гінекологічний огляд і УЗД дозволяють вчасно виявити і контролювати будь-яке утворення на яєчнику. Не відкладайте візит до гінеколога — це найкраще, що ви можете зробити для свого здоров’я.
