Зміст
Фраза «у вас замало кістки для імпланта» звучить у кабінетах хірургів щодня і майже завжди лякає. Насправді за нею стоїть буденна ситуація: кістка щелепи без зуба зменшується, і через кілька років після видалення її може не вистачити, щоб надійно закріпити імплант. Кісткова пластика повертає потрібний об’єм. Пояснюємо, чому кістка зникає, які методи існують і чого очікувати після операції.
Чому кістки стає менше
Кістка альвеолярного відростка існує, щоб тримати зуби. Поки корінь передає на неї жувальне навантаження, організм її підтримує. Після видалення стимул зникає, і кістка починає розсмоктуватися: найшвидше в перший рік, далі повільніше, але постійно. Прискорюють процес пародонтит, травматичне видалення, знімні протези, що тиснуть на ясна, і куріння. У бічному відділі верхньої щелепи додається ще одна причина — гайморова пазуха, яка опускається в бік порожнього гребеня.
Скільки кістки потрібно
Імплант має бути оточений кісткою з усіх боків щонайменше на міліметр-півтора. Тому для стандартного імпланта потрібна ширина гребеня приблизно від шести міліметрів і висота від десяти. Точні цифри показує комп’ютерна томографія, і саме за нею вирішують, чи потрібна пластика, який метод обрати і чи можна поєднати її з установкою імпланта.
Методи
Спрямована кісткова регенерація — найпоширеніший варіант: дефект заповнюють кістковим матеріалом і закривають мембраною, яка не дає м’яким тканинам прорости раніше за кістку. Для великих дефектів застосовують блок-трансплантат — фрагмент власної кістки з іншої ділянки щелепи, який закріплюють гвинтами. Розщеплення гребеня розширює вузьку кістку, а синус-ліфтинг вирішує проблему висоти на верхній щелепі. Окремий метод — збереження лунки одразу після видалення, коли матеріал засипають ще до того, як кістка встигла осісти.
Звідки береться матеріал
Власна кістка пацієнта приживається найнадійніше, але потребує другої операційної ділянки. Тому найчастіше використовують матеріали тваринного або синтетичного походження, очищені до мінеральної основи: вони служать каркасом, який поступово заміщується власною кісткою. Вибір залежить від розміру дефекту й планів на імплантацію.
Як проходить операція і відновлення
Втручання проводять під місцевим знеболенням, триває воно від сорока хвилин до двох годин. Набряк і помірний біль тримаються три-п’ять днів, шви знімають через один-два тижні. Кістці потрібно від чотирьох до дев’яти місяців, щоб дозріти, після чого встановлюють імплант; за невеликих дефектів обидві процедури поєднують в одній операції. У період загоєння не можна курити, перегріватися й навантажувати ділянку.
Ознаки, що загоєння йде не за планом, — біль, який посилюється після третього дня, набряк, що росте замість спадати, виділення з рани, оголення мембрани або гранул матеріалу, підвищена температура. З будь-яким із них потрібно прийти на огляд, не чекаючи планового візиту: рання корекція рятує результат, а самолікування — ні.
Що буде, якщо відкласти
Кістка не відновлюється сама. Що довше відкладати, то більший об’єм доведеться нарощувати і то складнішою буде операція. Тому лікарі радять планувати імплантацію в перші місяці після видалення або принаймні зберігати лунку. Оцінити стан кістки й спланувати обидва етапи можна на одній консультації: так організована кісткова пластика у Львові в стоматології BIOCLINIC, де томографію, нарощування й імплантацію виконує одна команда за єдиним планом.
Коротко
Кістка без зуба зменшується, і пластика повертає об’єм, потрібний для імпланта. Метод обирають за томографією, матеріал служить каркасом для власної кістки, а загоєння триває кілька місяців. Дієва профілактика великої операції — не затягувати з рішенням після видалення.
