Зміст
«Мікоз шкіри — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань у світі, але більшість людей роками не звертаються до лікаря, вважаючи симптоми косметичною проблемою».
Кільцеподібна пляма на шкірі, що свербить і повільно збільшується. Лущення між пальцями ніг, яке не минає місяцями. Осередок облисіння на голові дитини після контакту з вуличним котом. Усе це — прояви мікозу, грибкового захворювання шкіри, яке зустрічається у кожного п’ятого жителя планети.
Мікоз добре піддається лікуванню, але лише за умови правильного діагнозу і повного курсу терапії. Самолікування часто дає лише тимчасовий результат — грибок повертається.
Що таке мікоз шкіри
Мікоз шкіри — це інфекційне захворювання, спричинене патогенними грибками. На відміну від кандидозу, який викликають дріжджоподібні гриби роду Candida, більшість мікозів шкіри спричиняють дерматофіти — нитчасті грибки, що живляться кератином шкіри, волосся і нігтів.
За міжнародною класифікацією МКХ-10 мікози шкіри мають коди В35–В36 залежно від локалізації і збудника.
| Вид мікозу | Збудник | Локалізація |
|---|---|---|
| Трихофітія | Trichophyton | Волосиста частина голови, гладка шкіра |
| Мікроспорія | Microsporum | Голова, гладка шкіра, частіше у дітей |
| Епідермофітія стоп | Epidermophyton | Стопи, міжпальцеві складки, нігті |
| Різнокольоровий лишай | Malassezia | Тулуб, шия, спина |
| Оніхомікоз | Дерматофіти, Candida | Нігті рук і ніг |
Причини мікозу шкіри
Мікоз передається контактним шляхом — від людини до людини, від тварин або через предмети:
- Прямий контакт із хворою людиною або твариною — найпоширеніший шлях зараження.
- Спільне використання рушників, взуття, розчісок, манікюрних інструментів.
- Відвідування басейнів, лазень, спортзалів без захисного взуття.
- Ослаблений імунітет — при цукровому діабеті, онкологічних захворюваннях, після курсу антибіотиків.
- Тісне або синтетичне взуття — підвищує вологість і температуру в зоні стоп, що сприяє росту грибка.
- Дрібні травми і тріщини шкіри — відкривають вхідні ворота для інфекції.
- Контакт із ґрунтом — деякі збудники мікозу живуть у землі.
Мікоз гладкої шкіри
Мікоз гладкої шкіри — найпоширеніша форма дерматомікозу. Він уражає шкіру тулуба, кінцівок і обличчя, не зачіпаючи волосся і нігті.
Як виглядає мікоз гладкої шкіри: характерна ознака — кільцеподібна пляма з піднятими краями і більш світлим центром. Краї плями червоні, злегка лущаться. По периметрії можуть бути дрібні бульбашки або кірочки.
На фото мікозу гладкої шкіри видно: округлі або овальні плями діаметром від 1 до кількох сантиметрів. Іноді кілька плям зливаються між собою. Свербіж — помірний або виражений, посилюється після душу і в тепловому середовищі.
Різнокольоровий лишай — окрема форма мікозу гладкої шкіри. Він виглядає як плями різного кольору: від рожевих і бежевих до коричневих і знебарвлених. Збудник — Malassezia, умовно-патогенний грибок, що живе на шкірі більшості людей. Улюблена локалізація — спина, груди, шия.
Мікоз гладкої шкіри у дітей
Мікоз гладкої шкіри у дітей найчастіше спричиняє мікроспорія — зараження відбувається від вуличних котів і собак. Грибок Microsporum canis живе в шерсті тварин і передається при контакті.
У дітей з’являються округлі червоні плями з лущенням на відкритих ділянках шкіри: руках, обличчі, шиї. Плями свербять, поступово збільшуються. При ураженні волосистої частини голови одночасно виникають осередки облисіння.
Мікоз гладкої шкіри у дітей потребує обов’язкової консультації дерматолога — самолікування часто призводить до поширення інфекції і зараження інших членів сім’ї.
Мікоз шкіри обличчя та рук
Мікоз шкіри обличчя виглядає як одна або кілька кільцеподібних плям на щоках, підборідді або навколо рота. Його легко сплутати з алергічним дерматитом або екземою, тому без аналізу діагноз не ставлять.
Мікоз шкіри рук найчастіше уражає долоні і міжпальцеві складки. Шкіра грубіє, лущиться, з’являються тріщини. Нерідко мікоз рук поєднується з ураженням нігтів — оніхомікозом.
Мікоз шкіри голови
Мікоз шкіри голови спричиняють трихофітія і мікроспорія — два різних збудники, але зі схожими симптомами. Хворіють переважно діти до 12 років, у дорослих зустрічається значно рідше.
Трихофітія волосистої частини голови виглядає як округлі осередки з обламаним волоссям біля самого кореня. Шкіра в зоні ураження покрита сіруватими лусочками, свербить. Осередки можуть зливатися і охоплювати значну площу голови.
Мікроспорія голови дає схожу картину, але осередки зазвичай більші і чіткіші. Волосся обламується на висоті 4–6 мм від кореня і виглядає підстриженим. При освітленні лампою Вуда уражені волосся дає характерне зелене світіння — цей метод використовують при огляді.
При запущеному мікозі голови можливий інфільтративно-нагнійний тип — керіон. Це болісне запалення з нагноєнням, яке без лікування може призвести до стійкого рубцевого облисіння.
Лікування мікозу шкіри голови
Мікоз шкіри голови неможливо вилікувати лише місцевими засобами — грибок знаходиться глибоко у фолікулах волосся. Потрібна системна терапія:
- Системні антимікотики — тербінафін або гризеофульвін у таблетках. Курс лікування — від 4 до 8 тижнів залежно від збудника і тяжкості ураження.
- Протигрибкові шампуні — з кетоконазолом або сульфідом селену. Використовують 2–3 рази на тиждень паралельно з таблетками.
- Місцеві антимікотичні засоби — наносять на осередки ураження щодня.
- Контроль аналізів — лікування вважають завершеним лише після трьох негативних результатів мікроскопії.
Мікоз шкіри ніг та нігтів
Мікоз шкіри ніг — найпоширеніша форма дерматомікозу. За статистикою, він зустрічається у кожної третьої дорослої людини, особливо серед тих, хто займається спортом або часто відвідує громадські місця.
Ознаки мікозу стоп:
- свербіж і печіння між пальцями ніг;
- лущення і мокнення в міжпальцевих складках;
- тріщини на шкірі стоп і п’ятах;
- сухість і потовщення підошви;
- неприємний запах;
- зміна кольору і структури нігтів при приєднанні оніхомікозу.
При запущеному мікозі ніг грибок поширюється на нігті: вони жовтіють, потовщуються, кришаться і відшаровуються від нігтьового ложа. Оніхомікоз лікується значно довше — від 3 до 12 місяців.
Грибовидний мікоз шкіри
Грибовидний мікоз шкіри — окреме захворювання, яке не пов’язане з грибковою інфекцією, незважаючи на назву. Це злоякісна лімфома шкіри — пухлина з Т-лімфоцитів, що уражає шкіру.
Грибоподібний мікоз шкіри на ранніх стадіях нагадує екзему або псоріаз: червоні лускаті плями, що свербять. Саме через зовнішню схожість з грибковим ураженням це захворювання отримало таку назву. Лікування принципово відрізняється від лікування інфекційного мікозу і проводиться онкологом.
Діагностика та лікування мікозу шкіри
Діагностика мікозу починається з огляду дерматолога. Для підтвердження діагнозу і визначення збудника необхідні лабораторні аналізи — без них правильно підібрати лікування неможливо.
Методи лікування мікозу шкіри:
- Місцеві антимікотики — креми і спреї з тербінафіном, клотримазолом або нафтифіном. Наносять на уражену ділянку і захоплюють 2–3 см здорової шкіри навколо. Курс — 2–6 тижнів.
- Системні антимікотики — таблетки тербінафіну, флуконазолу або ітраконазолу. Призначають при поширеному ураженні, мікозі голови або нігтів.
- Протигрибкові шампуні — при ураженні шкіри голови і різнокольоровому лишаї.
- Лікування оніхомікозу — лаки з аморолфіном або циклопірокс при поверхневому ураженні. Системні антимікотики — при глибокому ураженні нігтьової пластини.
«Переривати курс лікування мікозу не можна, навіть якщо симптоми зникли: грибок залишається в шкірі і повертається з новою силою».
Мікоз шкіри — захворювання, від якого можна повністю позбутися при правильному лікуванні. Головне — не займатися самолікуванням, пройти повний курс терапії і усунути фактори ризику, щоб запобігти повторному зараженню. При перших ознаках грибкової інфекції варто звернутися до дерматолога.
