СТАНДАРТИ

Клінічні дослідження – прогрес медицини

Усі ефективні та безпечні лікарські засоби, за винятком таких давно відомих, як, наприклад, зеленка чи йод, з’явилися на ринку після проведення клінічних досліджень. Збільшення тривалості людського життя відбулося насамперед завдяки розробці інноваційних препаратів та методів лікування, котрі перед тим, як потрапити до медичних закладів, обов’язково проходять клінічні дослідження.

У нашій країні ці випробування здійснюються за міжнародними стандартами і проводяться частіш за все в онкології, психіатрії, неврології, пульмонології, ревматології, ендокринології та кардіології. Завдяки застосуванню нових ліків, медичних засобів і технологій, отриманих у результаті досліджень, врятовано тисячі людських життів.

Клінічні випробування проводяться у багатьох медичних центрах України. Бо цей важливий і перспективний напрямок медицини приносить користь не лише пацієнтам, а й українським лікарям і науковцям-дослідникам, які отримують безцінний досвід і доступ до передових наукових даних та технологій. Також завдяки цьому залучаються додаткові кошти до бюджету та оновлюється матеріально-технічна база лікувальних закладів. Зараз в Україні щороку проводиться близько 500 клінічних досліджень. Тоді як у Польщі – 13200, Румунії – 10400, Німеччині – 19400, Франції – 27300, США – 31800.

Як стимулювати розвиток галузі клінічних досліджень, підвищити конкурентоспроможність нашої держави у цій сфері, покращити доступ пацієнтів до інноваційного лікування та захистити відповідні суспільні інтереси, дискутували нещодавно майже 400 фахівців з усіх регіонів країни, зібравшись на Перший з’їзд Української асоціації клінічних досліджень. Асоціація створена зовсім недавно і ставить собі за мету сприяти розвитку сфери клінічних досліджень в Україні і захистити пов’язані із ними суспільні інтереси. Враховуючи те, що клінічні дослідження – це найвищі стандарти і прогрес медицини, а також інновації та інвестиції для країни, дана галузь є надзвичайно вважливою для нашої медицини, особливо у умовах недостатнього фінансування. Голова Української асоціації клінічних досліджень Іван Вишневецький так сформулював її стратегічне завдання – до 2023 року вдвічі збільшити кількість клінічних досліджень. На з’їзді також обговорювалися питання конкурентоспроможності України на глобальному ринку клінічних досліджень, діяльності етичних комісій при лікувально-профілактичних закладах, юридичні аспекти випробувань та як “примирити” дослідницьку і стандартну медичну документацію. Важливо, що на відміну від більшості конференцій, на з’їзді ставилось завдання вийти на конкретні пропозиції змін законодавства для отримання реального результату.

У заході взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України,  фармацевтичних компаній, контрактних дослідницьких організацій та депутати Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради.

Клінічні дослідження, завдяки яким визначають ефективність і безпечність ліків та інноваційних методів медичної допомоги – стандартна світова практика. Вона спрямована на збільшення доступності сучасного лікування, що застосовується у всіх розвинених державах. Проте зараз в українському суспільстві циркулює чимало міфів і «страшилок», які перешкоджають адекватному існуванню цієї галузі й культивують безпідставні підозри у пацієнтів. Тому члени Асоціації вирішили долучитися до просвітницької роботи серед населення щодо особливостей проведення клінічних досліджень і переваг участі в них.

«Останнім часом посилився неправомірний тиск на дослідників, задіяних у клінічних випробуваннях, з боку контролюючих та правоохоронних органів. Очевидно, що для забезпечення більшої прозорості процесу необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, яка регулює проведення клінічних випробувань, усунути існуючі прогалини. Зараз це – одне із пріоритетних завдань для експертного середовища. Врегулювання законодавства буде й найкращим рішенням для забезпечення адекватної правової захищеності лікаря-дослідника», – резюмував Іван Вишневецький.

За результатами з’їзду ухвалено резолюцію, яка узагальнить найгостріші обговорені проблеми та пропозиції по їх вирішенню.

Ігор БОНДАРЕНКО

Надруковано у газеті «Аспект» №46 за 2018 рік.