Пульмонологія в Вінниці

• кашель;

• задишка;

• виділення мокротиння;

• напади задухи;

• болю в грудях;

• невмотивована слабкість;

• сильне потовиділення ночами;

• стомлюваність;

• набухання шийних вен;

• затікання слизу з носа в верхні дихальні шляхи;

• біль в придаткових пазухах носа;

• ринорея;

• зниження маси тіла;

• лихоманка;

• кровохаркання;

• болю в області серця по типу кардіалгії;

• запаморочення і непритомність;

• набряк нижніх кінцівок;

• артралгія, міалгія.

Лікар спеціалізується на лікуванні:

• задухи — найбільш часта причина звернення за медичною допомогою;

• пневмонії — гострого інфекційного захворювання, при якому розвивається запальний процес в одному або обох легенів;

• ідіопатичного легеневого фіброзу — хвороби, при якій відбувається пошкодження і потовщення стінок легеневих альвеол;

• легеневої артеріальної гіпертензії, для якої характерно підвищення середнього тиску в легеневій артерії понад 25 міліметрів ртутного стовпа в спокої і більше 30 — при навантаженні;

• загострень бронхіальної астми — епізодів прогресуючого наростаючого кашлю, які супроводжуються задишкою і свистячими хрипами.

• гострого бронхіту — інфекційної запальної патології бронхів;

• хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) — протікає з порушенням бронхіальної прохідності на рівні дистальних бронхів;

• пневмотораксу, для якого характерна наявність повітря в плевральній порожнині;

• саркоїдозу — системного гранулематоза невідомого походження, який характеризується скупченням активованих Т-лімфоцитів і фагоцитів.

Огляд у пульмонолога в профілактичних цілях показаний пацієнтам:

• з вродженою патологією легких;

• з загрозою рецидиву важких бронхолегеневих захворювань;

• з ХОЗЛ;

• з генетичною схильністю до бронхолегеневої розладів.

У процесі діагностики лікар:

• оглядає пацієнта;

• вивчає історію хвороби;

• направляє хворого на рентгенографію грудної клітини, комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію, електрокардіографію.

• призначає лабораторні аналізи: загальний і біохімічний аналізи крові, газовий склад артеріальної крові, бактеріальний посів мокротиння;

• проводить тест на толерантність до фізичного навантаження;

• направляє людину на вентиляційно-перфузійні сцинтиграфію, ехокардіографію і контрастну ангіографію судин малого кола кровообігу;

• призначає дослідження плевральної рідини;

• при підозрі на туберкульоз виписує направлення на фібробронхоскопію.

У деяких випадках для постановки правильного діагнозу, підбору терапії і моніторування стану хворого необхідні консультації:

• онколога (при підозрі на новоутворення);

• кардіолога (якщо існують припущення про наявність розладів серцевої і судинної систем);

• фтизіатра (для виключення туберкульозу легенів);

• інфекціоніста (при підозрі на коклюш).